#3357 у ЗМІ

Понеділок, 24 жовтня 2016 20:34

«Податкова лібералізація — це завдання номер один»

Спеціальний випуск програми «Фінансовий тиждень» присвячено змінам до податкового законодавства. Про те, чи бути податковій лібералізації в Україні, чи допоможе підвищення акцизів у боротьбі з кризою і яке майбутнє очікує на спрощену систему оподаткування, розповіла Голова Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна.

— Пані Ніно, мої вітання. Я дуже вдячна, що Ви знайшли час і погодились на ексклюзивне інтерв’ю «Фінансовому тижню». Сьогодні будемо говорити про податкове законодавство і про ті зміни, що відбулись у ньому. На Вашу думку, за останній час які зміни можна назвати найважливішими?

— В минулому році, коли ми працювали дуже глибинно над змінами до Податкового кодексу, ми поглядами з урядом розійшлися. Уряд вбачав за необхідне переписати Податковий кодекс заново, обгрунтовуючи це тим, що наразі з’явилася необхідність внести дуже багато технічних поправок в сам текст Податкового кодексу і дещо підправити по суті.

Я говорила і говорю до сьогоднішнього дня, що ми матимемо змогу представити новий Податковий кодекс тільки тоді, коли насправді будемо готові змінити податкову систему, коли зможемо запропонувати нові правила гри для бізнесу, коли підійдемо до цього зважено, всесторонньо і коли буде справді така необхідність — надати суспільству, і особливо бізнесу, Податковий кодекс. Наразі переписувати розділами і вносити дуже поправок багато не потрібно.

Цей весь рік, усвідомлюючи саме те, що і бажання в суспільстві, і необхідність уже назріла і перезріла в новому Податковому кодексі, ми приймали мало змін і наразі очікуємо, що ми якраз знаходимося на тому етапі, коли ми зможемо нарешті приступити до такої величезної базової роботи.

— І все ж таки зміни відбулися. Які з них можна назвати позитивними?

— З глобальних змін ми нічого не змінювали, ставки не змінювали, базу оподаткування також не змінювали. І це — саме головне. Ситуація була стабільною.

— Пані Ніно, законопроект №3357 щодо податкової лібералізації. Що таке податкова лібералізація у Вашому розумінні і чи бути їй в Україні?

— Законопроект №3357 можна розділити на декілька складових. Це податкова лібералізація в загальному плані, яка включає в себе лібералізацію і основних ставок оподаткування, і основних підходів до оподаткування. І це лібералізація адміністрування податків. Це дві складові, які, на думку авторського колективу законопроекту, могли б надати справді шанс економіці України. І на сьогодні це єдиний шанс нам вибиратися з тупика і надати можливість саме середньому бізнесу, який в більшій частині знаходиться в тіні, виходити в легальну площину.

Тому податкова лібералізація — це завдання номер один, але ми маємо реально дивитися на стан справ і говорити, що, розпочавши податкову лібералізацію, найближчими трьома роками справді матимемо значний недобір податкових платежів до бюджету. До цього країна має готуватися і прийняти для себе усвідомлене рішення один раз і на найближчі роки. Зараз новий уряд має усвідомити це і планово, комплексно підійти. Я думаю, що такий комплексний підхід до податкової лібералізації буде якраз на часі…

— От ми з Вами якраз підійшли до проблем бізнесу. Давайте трошки зупинимось. Що очікує на спрощену систему оподаткування? Чи бути їй?

— Я думаю, що найближчим часом спрощена система оподаткування буде існувати в нашій країні. Подобається це нам чи не подобається, але люди, які організували самі для себе роботу, робочі місця навіть для найманих працівників і не можуть перейти на інші місця робочі, як створені, наприклад, державою або ще кимось, ми не можемо говорити таким людям, що ви маєте зупинитися, або створити для них неприйнятні умови. Це — саме головне. Треба розуміти, що, якщо у нас чи спрощена система, чи середній і малий бізнес оптимізує, то, по-перше, є для цього об’єктивні підстави. Значить, податкове навантаження велике або система адміністрування складна, або є величезний пресинг зі сторони контролюючого органу. Треба розібратися, з’ясувати це все, але з’ясувати всім людям, які приймають рішення, не говорити поверхнево. От, зараз треба сідати й розбиратися з кожним напрямом, з кожною галуззю, відчувати всі проблеми, які є в галузях і в бізнесі в цілому.

— Одним із варіантів боротьби з кризою уряд весь час називає підвищення акцизів. Матиме це зворотній ефект чи ні?

— Підвищення акцизів — це такий собі інструмент, який завжди існує в руках уряду. Інструмент зручний в тому плані, що нібито не дуже сприймається суспільством як жорсткий, оскільки не всі є споживачами або близькі до розуміння, чого стосується акциз і що є підакцизною продукцією. Я як голова Комітету кожного року прошу розглянути саме підвищення акцизів з точки зору правильності підходу до бізнесу. Чи може бізнес отак легко реагувати на ті пропозиції, які ми подаємо щороку, наприклад, цьогоріч. В минулому році ми підняли ставки акцизного податку на тютюнові вироби на 40% і обгрунтовували це все-таки рівнем інфляції, цим інфляційним хвостом, який планувався, і він, так і сталося, приніс додаткові надходження до бюджету цього року. Чи можемо ми планувати на 2017 рік підвищення акцизу? От, з огляду на те — наше збільшення на 40%. Чи виробник підняв ціну на продукцію? Чи став він виробляти менше чи більше продукції і що в цей час відбувалося з чорним ринком, з контрабандою. Перевіривши ці всі три показники, проаналізувавши їх досить глибоко, тільки тоді можна приймати рішення щодо підвищення цього мінімального акцизного податкового зобов’язання на тютюнові вироби. В противному разі ми втрачаємо найбільших платників податків до бюджету. Це ті компанії, які входять в Топ-10 найбільших платників.

І як би там не добре звучало зараз з моїх вуст, що я дбаю про сплату податків цими платниками, але воно так є в той час, коли всі галузі лежать. І ця також. Ще один—два роки і вона не витримає діяльності більше в Україні, тому що підняття цін лягає виключно на плечі бізнесу.

Тому до всіх тих виробників, які сплачують податки, треба відноситися з дуже величезною повагою і обережно, щоби не нашкодити.

— Пані Ніно, ще одне питання, яке дуже хвилює платників, — це одностороннє розірвання електронних договорів з боку фіскальної служби.

— Якщо будуть зараз прийматися зміни в Податковий кодекс в частині адміністрування, то, можливо, якраз буде і запропонована норма щодо припинення реєстрації податкової накладної. Ви знаєте, яка величезна проблема? На фоні того, що у нас є певна кількість платників, які фізично не можуть сплачувати податки через велике податкове навантаження, є ще велика кількість людей, які просто паразитують на цьому, створюючи компанії, які роздають фіктивний податковий кредит, які роздають фіктивні витрати, які зменшують базу оподаткування з податку на прибуток.

Особливо явно ця протиправна злочинна дія будується саме для того, щоб оптимізувати податок на додану вартість. Але після введення системи електронного адміністрування стало надто складно працювати по оптимізації ПДВ. І буквально через декілька місяців знайшлися методи і шляхи продовження цієї злочинної діяльності. Так от, враховуючи це, щоб вбити ці винаходи, схеми, які з’явилися, ми в місті Києві запровадили такий експеримент щодо припинення дії електронного договору на п’ять днів до з’ясування обставин щодо певних податкових накладних.

Наприклад, в квітні місяці було призупинено дію електронного договору 267 платникам податку. Протягом п’яти днів 25 платників податку відновили дію договору і почали працювати далі. Інші навіть не з’явилися для з’ясування обставин. Це якраз ті платники, які працювали, готували базу для оптимізації податку, для роздачі цього фіктивного податкового кредиту.

194 — в червні, 20 відносило роботу. 196 — в липні, 23 відновили роботу. Оця вся кількість платників — 150 десь в середньому щомісяця, які вибудовували свою схему по фіктивному податковому кредиту, переходили в інші регіони і почали напрацьовувати нові схеми.

Тому припинення не в цілому договору електронного, тому що він стосується і подання звітності з інших податків, а саме припинення реєстрації такої податкової накладної треба запровадити, тільки по всій Україні.

— Розірвання йде тільки з тими, хто в зоні ризику?

— Ми не можемо навіть думати про те, що в зону ризику попадуть справді чесні платники податків, добросовісні платники податків. І тому оці критерії ризиковості податкових накладних, які мають бути призупинені, ми будемо чітко відпрацьовувати.

— Коли це орієнтовно буде запроваджено по всій території України?

— Я думаю, що це буде запроваджено, мабуть, десь із ІІ кварталу 2017 року, бо нам треба, щоб підійти до цього зважено і правильно, розробити програмне забезпечення для того, щоб система працювала без збоїв і якомога менше принесла незручностей платникам податків.

— Як зараз справа із застосуванням одноразового декларування?

— Одноразове декларування так і залишилось поки що напрацьованим і не внесеним в парламент, тому що після моєї зустрічі з колегами — народними депутатами в Комітеті з питань запобігання і протидії корупції у Єгора Соболєва ми домовилися про те, що члени його комітету долучаться до опрацювання тієї частини, щоб одноразове декларування не було апріорі захистом для тих, хто може закритися цією декларацією і не пояснювати нажиті незаконним шляхом своє майно й інші цінності. І тому, я думаю, що після доопрацювання такий законопроект має бути обов’язково зареєстрований і прийнятий в залі. Бо, знову ж, я повернусь, я говорила колегам і, мені здається, вони зрозуміли, що ніяка лібералізація без послідуючого контролю не спрацює. Для чого мені зараз сплачувати податки, навіть маленькі, якщо в країні немає контролю над тим, скільки я отримую, скільки я витрачаю? А якраз законопроект про одноразове декларування — він другою частиною містить в собі введення непрямих методів контролю.

— Пані Ніно, я дуже вдячна Вам за фахові коментарі і розгорнуті відповіді. Дякую!

— Дякую Вам!


Розмову вела Тамара МІШИНА

Ліберальна податкова реформа #3357 це:


Легалізація зарплат та виведення бізнесу із тіні

Спрощення адміністрування у електронному кабінеті

Ліквідація корупції та детінізація економіки

Створення підприємств та нових робочих місць

Перехід від падіння економіки до її зростання

Збільшеня купівельної спроможності громадян