Блогосфера

Понеділок, 25 вересня 2017 13:25

«Полювання на відьом», або СМКОР як засіб знищення підприємців

З 1 липня 2017 року в Україні введено в дію систему моніторингу ризикових господарських операцій, які містять податок на додану вартість. За 2 роки до цієї дати запроваджено систему електронного адміністрування цього податку.

Сутність електронного адміністрування полягає в тому, що підприємство не зможе підтвердити факт здійснення господарської операції у податковому обліку без наявності грошових коштів на спеціальному рахунку ПДВ, що автоматично відкривається в органах державного казначейства для кожного підприємства – платника податку на додану вартість.

Такий рахунок відповідно до законодавства поповнюється 3-ма способами: внесенням митних платежів під час імпорту товарів, поповненням рахунку грошовими коштами через банківську установу та отриманням податкової накладної від продавця товарів та послуг на території України. Останній метод фактично оформлений податковою накладною, яка за своїм змістом є платіжним дорученням із перерахування грошових коштів зі спеціального рахунку одного підприємства на спеціальний рахунок іншого підприємства.

Для системи електронного адміністрування немає різниці, яким чином поповнюється даний рахунок. Принциповим є лише наявність грошових коштів на рахунку для можливості виписати податкову накладну на необхідну суму.

З 1 квітня 2017 року систему електронного адміністрування «вдосконалено» можливістю зупинення реєстрації податкових накладних за допомогою системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР), яка «повноцінно» запрацювала з 1 липня 2017 р. Сутність цієї системи полягає в такому – вигадано перелік ознак, за якими податкова накладна не реєструється в системі при наявності підозри на «ризиковість», а зупиняється до прийняття рішення певною уповноваженою комісією ДФС.

Розберемося, на кого ж «полює» СМКОР. Підприємства, за напрямом своєї діяльності, не завжди продають ті товари, які придбавали. Наприклад, транспортне підприємство придбаває паливно-мастильні матеріали, а продає транспортні послуги; хлібзавод придбаває борошно, а продає хліб; рекламне агентство придбаває папір, а продає листівки та інше. Така діяльність не є протизаконною та не завдає шкоди державі, оскільки передбачає сплату податку на додану вартість, що перераховується на спеціальні рахунки ПДВ. Окрім того, будь-яке виробництво передбачає трансформацію одних видів товарів та послуг в інші.

Утім, представники податкової служби України вважають, що продаж товару, який за номенклатурою відрізняється від придбаного, є «скруткою» або «пересортицею», та почали вчиняти неправомірні дії, спрямовані на блокування податкових накладних.

Чи йде мова про захист інтересів держави та боротьбу з «тіньовиками»? Відсутність прозорої процедури розблокування породила пропозиції, спрямовані на незаконне збагачення посадових осіб, які «продавали» можливість безперешкодної діяльності за відсоток з обороту грошових коштів підприємства та за грошову винагороду відновлювали заблоковані податкові накладні

Мета нововведення – не дати можливість підприємству зареєструвати податкову накладну, навіть якщо на спеціальному рахунку ПДВ є достатній залишок грошових коштів (тобто право на реєстрацію підтверджено живими коштами). Під час продажу товару чи послуги внаслідок блокування податкової накладної страждає покупець, оскільки саме він позбавлений права на законний податковий кредит (зменшення своїх зобов’язань перед бюджетом зі сплати ПДВ). При цьому податкові зобов’язання постачальника перед бюджетом зберігаються незмінними. Отже, прихована мета – здійснити подвійне стягнення ПДВ в бюджет – як із постачальника продукції, так і з покупця, позбавивши його права на податковий кредит за зупиненими податковими накладними.

Без сумніву, така політика є грабіжницькою та призводить до вимивання обігових коштів з підприємств, їх знекровлення. Ці події влада висвітлює як досягнення, рапортуючи про рекордне поповнення бюджету з цього податку. Так, з людини теж можна викачати і два літри крові, але чи буде вона жити після цього? Обурені нововведенням підприємці, ініціювавши створення руху “Бізнес Help!”, неодноразово проводили акції протесту проти блокування податкових накладних  біля органів державної влади. У відповідь депутатами профільного комітету зареєстровано законопроект №7115 від 15.09.2017 р. «Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних».

Цим законопроектом пропонується повернутися до тестового режиму роботи системи СМКОР, тобто проводити моніторінг ризиковості без фактичного зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

У той же день Міністерство фінансів України розмістило «Застереження щодо можливих ризиків, які несе законопроект про модифікацію системи зупинки реєстрації податкових накладних, розроблений Комітетом ВР з питань податкової та митної політики», де викладено «ризики» від прийняття даного законопроекту та повернення до тестового режиму.

На нашу думку, і законопроект профільного комітету, і застереження Мінфіну містять суттєві недоліки. Зокрема, законопроект пропонує зупинити дію норми щодо безумовності податкового кредиту по податкових накладних, які система визнає “ризиковими”. Натомість постачальники отримують можливість реєструвати такі податкові накладні, а їх покупці мають можливість віднести їх до складу податкового кредиту. Протягом 30 робочих днів у постачальника є можливість подати документи щодо такої податкової накладної та відновити статус безумовності податкового кредиту.

Також у виключних випадках законопроект надає можливість керівнику центрального органу ДФС (або за відсутності керівника його заступнику) або керівнику контролюючого органу (крім ДПІ) (або за відсутності керівника його заступнику) не пізніше 8 робочих годин від часу, зафіксованого у першій квитанції, прийняти окреме рішення про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН. Безумовно, цей шлях викликає обурення та має небезпеку іще більших зловживань. Тому контроль з боку громадськості, персональна відповідальність податківця за вчинення неправомірного блокування (вперше передбачена законопроектом!) та публічне розміщення інформації щодо кількості заблокованих податкових накладних стає особливо актуальним та необхідним.

За твердженнями ж Мінфіну, система моніторингу майже ідеальна та працює щодня краще. Основним критерієм «успішності» її роботи досі вважається збільшення надходжень до бюджету, начебто внаслідок боротьби зі «скрутками» та «схемами». Не бентежить навіть те, що збільшення надходжень свідчить, скоріше, не про успіхи в боротьбі з тіньовим ринком ПДВ (який, до речі, нікуди не подівся), а про масштаби вимивання коштів у підприємств малого та середнього бізнесу. І статистика про 0,45% від загальної кількості заблокованих податкових накладних теж не витримує жодної критики. Не будемо вже писати про формулу залишку товарів, яка підводить до критерію ризиковості будь-яке підприємство.

Аналізуючи ситуацію, що склалася, можна зробити висновок, що в підприємців зараз дуже непроста ситуація – або тестовий режим з можливістю дихати та боротися, або блокування та недолугі критерії системи моніторингу із замовчуванням масштабів катастрофи та публікацією чергових «успіхів» системи моніторингу. Блокування бізнесу – чи не найцинічніший шлях щодо підприємців. Це штучне руйнування економічних зв’язків, яке ми не повинні допустити. Позиція редакції полягає в розробці з  представниками бізнесу  адекватних, зрозумілих та прозорих критеріїв, які виключать як можливість зловживань, так і знекровлення реальних підприємств. І доки таких критеріїв не буде розроблено та перевірено, тестовий режим – це єдине, що зараз дає  можливість бізнесу вижити.

У будь-якому випадку діяльність із адміністрування ПДВ потребує досконалого і системного підходу з урахуванням економічних відносин у суспільстві і не повинна виглядати як боротьба за кишеню підприємця. Адже саме з цієї кишені можновладці можуть завтра не отримати ані копійки. Бо вже нічого буде брати.


За матеріалами аутсортингової компанії «Реклор»

Ольга Германова

Прес-секретар, Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, кандидат філологічних наук

Ліберальна податкова реформа #3357 це:


Легалізація зарплат та виведення бізнесу із тіні

Спрощення адміністрування у електронному кабінеті

Ліквідація корупції та детінізація економіки

Створення підприємств та нових робочих місць

Перехід від падіння економіки до її зростання

Збільшеня купівельної спроможності громадян